Омбудсмен - борець за дотриманням прав

Внаслідок проведеної реформа прокуратури знищено загальний нагляд, у т.ч. нагляд за додержанням законодавства у галузі освіти.

Відсутність дієвого позавідомчого контролю за навчальними закладами призвело до окремих суспільно-резонансних конфліктів, поширення булінгу.

Активність громадськості та профільного міністерства у боротьбі та профілактиці булінгу останнім часом заслуговує на схвальну оцінку, а ось із боротьба з окремими проявами шкільного директорського феодалізму є недостатньо ефективною, а районні органи управління освітою не в повній мірі здатні забезпечити дотримання виконання законодавства та інструкцій, методичних рекомендацій, тощо. Ситуація може погіршитися у зв‘язку з децентралізації влади, утворення об‘єднаних територіальних громад та відповідним реформуванням середніх закладів освіти із створенням опорних шкіл та їх філій.  

За цих умов запровадження інституту освітнього омбудсмена є напрочуд доречним. Положення про освітнього омбудсмена затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 6 червня 2018 р. № 491 «Деякі питання освітнього омбудсмена». Освітній омбудсмен є посадовою особою, на яку Кабінетом Міністрів України покладається виконання завдань із захисту прав у сфері освіти.

Положення передбачає, що  освітній омбудсмен призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра освіти і науки строком на п’ять років без права повторного призначення.

На сайті Кабінету Міністрів України міститься публікація, що з цим інститутом ми познайомимось 1 січня 2019 року. Не зовсім віриться, що це буде дійсно так, оскільки інформації про оголошення конкурсу на таку посаду я не чув, тай в розділі вакансій на сайті профільного міністерства такої інформації немає. Можливо міністерство запропонує власну кандидатуру на погодження Кабміну без проведення конкурсу, тим більше Положення цього не забороняє.

Призначення освітнім омбудсменом міністерством без проведення конкурсу логічно кореспондується з тим, що в кваліфікаційних вимогах до освітнього омбудсмена значиться досвід роботи у сфері освіти або науки не менше п’яти років. Добре це чи погано, але шансів у ювенальних прокурорів, ювенальних поліцейських та працівників органів опіки і піклування стати освітнім омбудсменом майже немає.

На щастя, не може бути освітнім омбудсменом особа, яка має судимість, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду. На нього поширюються ті ж обмеження, що і на державних службовців. Це логічно. Однак інформації про те, чи є омбудсмен державним службовцем в Положенні нічого не сказано. Не сумніваюся, що в наступній редакції Положення, це упущення буде усунуто.

Позитивно, що освітній омбудсмен не може брати участі в будь-якій політичній діяльності.

Серед основних завдань освітнього омбудсмена найважливішими є

1) сприяння реалізації державної політики, спрямованої на забезпечення права людини на здобуття якісної та доступної освіти;

2) здійснення заходів щодо додержання законодавства про освіту;

3) вжиття заходів для забезпечення належних умов для рівного доступу до здобуття освіти;

4) сприяння впровадженню інклюзивної форми навчання;

5) сприяння виконанню Україною міжнародних зобов’язань щодо додержання в Україні прав людини на освіту;

6) співпраця та взаємодія з МОН та іншими центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, закладами освіти всіх рівнів незалежно від форми власності та підпорядкування, органами управління освітою, правоохоронними органами, міжнародними організаціями, неурядовими громадськими організаціями з питань, що належать до його компетенції.

Освітній омбудсмен має право:

1) розглядати скарги у сфері освіти;

2) отримувати від закладів освіти та органів управління освітою інформацію, у тому числі інформацію з обмеженим доступом;

3) за результатами перевірок надавати рекомендації закладам освіти і  повідомляти правоохоронні органи про факти порушень;

4) відвідувати органи влади і місцевого самоврядування, заклади освіти та брати участь в засіданнях органів;

5) надавати консультації;

6) представляти інтереси особи у суді.

Останній пункт доволі цікавий, і не те не чітко врегульований, більше того суперечить Конституції України щодо представництва інтересів. Нагадую, що з 1 січня 2019 року  інтереси в суді усіх інстанцій може представляє виключно адвокат.

Освітній омбудсмен може мати радників і консультантів на громадських засадах. Забезпечення діяльності освітнього омбудсмена покладається на службу освітнього омбудсмена.

Порядок та умови розгляду скарг освітнім омбудсменом читайте тут за посиланням за посиланням (оновлено) https://advokatgryb.blogspot.com/2018/12/blog-post_12.html.