Чи можна займатися спортом на шкільних спортивних снарядах?

Шкільні майданчики  

 Неодноразово виникало питання – чи мають право діти гуляти на території спортивних майданчиків шкіл та інших навчальних закладів?

У законодавстві ми не знайдемо відповідного правового регулювання і це пов’язано з тим, що наше законодавство еволюціонує від законодавства СРСР. В радянські часи діти гуляли скрізь і усюди. Та що там казати, кожен з нас в радянські часи, будучи хлопчаком встиг побувати на території або біля території  суперсекретних заводів оборонпрому (я наприклад  побував на бронетанковому заводі).

Діти гуляли скрізь. Пів дитинства грав у футбол на шкільних стадіонах, в дитсадку, тощо

Законодавець не передбачив законодавчого закріплення поняття шкільних майданчиків, тому що усі вони спортивні майданчики.   

Доступність спортивних майданчиків.

 

Питання фізичної культури і спорту врегульовані відповідним законом.

Стаття 3 цього Закону визначає право громадян у сфері фізичної культури і спорту.

Громадяни мають право займатися фізичною культурою і спортом незалежно від ознак раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

Це право забезпечується шляхом:

- вільного вибору видів спорту та фізкультурно-спортивних послуг;

- доступності та безпечності занять фізичною культурою і спортом;

- захисту прав та законних інтересів громадян;

- створення закладів фізичної культури і спорту;

- об'єднання громадян у громадські організації фізкультурно-спортивної спрямованості;

- здобуття спеціальної освіти та здійснення відповідної професійної діяльності.

Перелік способів забезпечення права громадян на зайняття спортом не передбачає всебічного і безоплатного доступу.

Фізична культура учнів і студентів

Закон містить немаленьку  статтю 26 присвячену фізичній культурі в закладах освіти. В ній йдеться про заходи спрямовані на підвищення фізичної культури вихованців, учнів та студентів.

Найцікавішою, на мій погляд, є частина 8 цієї статті, яка передбачає,  що «Керівники навчальних закладів зобов'язані забезпечувати створення сприятливих умов для належної рухової активності учнів та студентів»

Вказана норма у поєднанні з ч. 1 ст. 3 цього Закону фактично дозволяє будь-яким учням і студентам користуватися спортивними майданчиками незалежно від часу доби та пори року.

Керівник навчального закладу не може заборонити учням і студентам користуватися спортивними снарядами з тих підстав, що учень і студент не навчаються саме у цьому навчальному закладі.

Крім цього ч. 11 ст. 48 Закону забороняє обмеження доступу до спортивних споруд особам з інвалідністю.

Фізична культура в сільській місцевості

Виконавчі органи сільських, селищних рад, підприємства, установи та організації агропромислової галузі, що розташовані в сільській місцевості, сприяють доступності мешканцям села, селища спортивних споруд відповідних навчальних закладів для занять фізичною культурою.

Таким чином у сільській місцевості  спортивні споруди навчальних закладів є вільними для доступу не лише учнів і студентів, але й мешканців цього села чи селища.

Навчальні заклади без спортивних споруд.

Частина 11 ст. 48 Закону встановлює заборону на проектування, будівництво нових і реконструкція діючих дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладів без передбачених нормативами вимог до спортивних споруд та функціональних приміщень

Щодо дитячих майданчиків за межами навчальних закладів читайте тут https://advokatgryb.blogspot.com/2019/07/blog-post_31.html 

Які заходи необхідно вжити керівнику школи та небайдужим громадянам, у разі неналежного стану спортивного майданчику чи спортивних снарядів  читайте тут https://advokatgryb.blogspot.com/2019/07/blog-post_27.html 

Члени групи "Закон і Освіта" https://www.facebook.com/groups/zakonosvita/ у Facebook та однойменного каналу в Telegramm одними з перших читають мої публікації.

Швидше за них читають лише підписники цього блогу