Примус до виконання роботи вчителя

2 листопада 2018 року в.о. Нікопольського міського голови Сокол Ю.О. видав скандальне розпорядження, яким залучив 171 працівника бюджетної сфери  здійснювати  облік пасажиропотоку в місті, серед яких 24 освітянина і 24 працівники культури.

Якщо роботодавець вимагає виконувати обов’язки не передбачені трудовим договором це є грубим порушенням трудового договору. 

За  ст.21 КЗпП України трудовий договір –  це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, дотримуючись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Обов’язковими умовами договору, без яких він не вважається укладеним, згідно зі статтями 21, 31, 32 КЗпП, є місце роботи (підприємство, установа, організація, розташовані в певній місцевості (населеному пункті), де працівник виконуватиме обумовлену трудовим договором роботу); трудова функція, яку виконуватиме працівник (вид роботи і обов'язки працівника - посада, спеціальність, професія, кваліфікація працівника, згідно з якою він виконуватиме функції, обумовлені трудовим договором); час початку роботи (а при укладенні строкового трудового договору - термін закінчення роботи); розмір заробітної плати.

Згідно зі ст. 29 КЗпП, до початку роботи за  укладеним  трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний роз'яснити  працівнику  його  права і обов'язки, проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці,  де він буде працювати,  небезпечних і шкідливих виробничих факторів,  які  ще  не  усунуто,  та можливі наслідки їх впливу на здоров'я,  його права на пільги і компенсації за  роботу  в  таких умовах   відповідно   до   чинного  законодавства  і  колективного договору. Також роботодавець має ознайомити  працівника  з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором, визначити  працівникові  робоче  місце,  забезпечити  його необхідними для роботи засобами,  проінструктувати працівника з техніки безпеки,  виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

Виконання обов’язків не передбачених трудовим договором є порушення трудового договору.  Кодекс законів про працю України (ст. 265) визначає, що за порушення трудового законодавства (незаконне звільнення працівників, несвоєчасну виплату заробітної плати, невиконання зобов’язань за колективними договорами, перешкоджання законній діяльності професійних спілок тощо) посадові особи роботодавця несуть дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність.

Вид відповідальності залежить від наслідків.

Відповідно до ст. 41-2 КпАП порушення чи невиконання зобов'язань щодо колективного договору, угоди посадовими особами тягне за собою накладення штрафу від 850 до 1700 грн.   

Отже при порушенні трудового договору роботодавець несе відповідальність у вигляді штрафу. 

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КК України  Грубе порушення угоди про працю службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, а також окремим громадянином або уповноваженого ними особою шляхом обману чи зловживання довірою або примусом до виконання роботи, не обумовленої угодою,-

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права  обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років, або арештом на строк, до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

Під примусом слід розуміти примушування до виконання роботи під загрозою дисциплінарного стягнення, застосування насильства чи будь-який інший протиправний вплив на особу з метою домогтися виконання нею роботи, не обумовленої угодою про працю. Якщо дії, за допомогою яких винний намагався примусити потерпілого до виконання роботи, не обумовленої угодою, самі по собі є кримінальне караними, вчинене слід кваліфікувати за сукупністю злочинів - за ст. 173 та, наприклад, ст.ст. 126, 129.

Міжнародне законодавство передбачає цілий пласт винятків застосування примусової праці, переважно це стосується громадських потреб, потреб трудового колективу, дріб’язкових робіт (привіт шкільному чергуванню!) та залучення до робіт у військовий час та при надзвичайному стані. Відтак кожен випадок потребує окремого вивчення.

Питання законності залучення  працівників бюджетної сфери у Нікополі потребує додаткового вивчення фахівцями Державної служби України з питань праці у т.ч. щодо  доцільності  залучення, можливості вчинити обрахунок в інший спосіб, часу залучення, оплатності такого залучення тощо. Після проведення перевірки цим органом винні особи можуть бути притягнуті до адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Чи зобовязаний учень чергувати читайте тут