Освітні новини ВРУ 19.06.19

 Упродовж останніх 10 днів Верховна Рада України не відзначилася великою активністю щодо внесення законопроектів у сфері освіти.

10377	10.06.2019	Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про освіту" (щодо преміювання вчителів за престижність професії та високу результативність праці)
10383	18.06.2019	Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державного захисту трудових мігрантів

Законопроект 10377 внесений нардепом Барною О.С., Дехтярчуком О.В. та Юриком Т.З. вразив своєю неординарністю, що полягає у створенні спеціального фонду для преміювання педагогів за певні заслуги. Нагадаю Барна О.С. прославився екзотичним підняттям А. Яценюка (Фото Автор: ВАДИМ ЧУПРИНА - собственная работа, CC BY-SA 4.0, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=46223516). Не виключено, що цим законопроектом пан Олег прославиться не менше, принаймні серед освітян.

І мета законопроекту благородна - підвищення престижності професії вчителя, створення стимулів для вчителів у досягненні успіхів у роботі, належне фінансове забезпечення вчителів, створення умов для залучення в сферу освіти обдарованої молоді.

І обґрунтування необхідності прийняття законопроекту доволі правильне - надбавки до 30 відсотків призводить до зловживань і нехтувань зі сторони органів місцевого самоврядування, які заради економії коштів бюджетів економлять саме на сфері освіти, а не на своїх посадових окладах, тому і передбачають мінімальні надбавки для вчителів за престижність професії у розмірі 5-10 відсотків. Тому потрібно зробити так, щоб саме у сфері системи освіти працювали найдостойніші люди, які будуть готувати майбутнє нашої нації і їх заробітні плати не залежали від бажань посадовців.

Окрім цього, для тих вчителів, що готують призерів обласних, призерів всеукраїнських, учасників міжнародних учнівських олімпіад потрібно передбачити преміальні фонди по кожному району, місту чи об’єднаній територіальній громаді в розмірі 0,5 відсотка від загального фонду заробітної плати вчителів району, міста, об’єднаної територіальної громади.

Але навіть у цьому короткому законопроекті є декілька незручних запитань до автора законопроекту. Пройдемося по пропонованим змінам у 3три статті Закону України «Про освіту».

1. Автори пропонують створити преміальний фонд – окремий рахунок району, міста чи об’єднаної територіальної громади, до якого спрямовуються кошти в розмірі 0,5 відсотка від загального фонду заробітної плати вчителів району, міста чи об’єднаної територіальної громади для подальшого преміювання педагогічних та науково-педагогічних працівникам.

Пропоную звернути увагу, що в законопроекті не зазначено за рахунок яких коштів створюється преміальний фонд – чи він виокремлюється з загального фонду заробітної плати (тобто за рахунок коштів інших педагогічних та науково-педагогічних працівників) чи за рахунок інших коштів. Другий варіант цікавіший. Проте у пояснювальній записці до законопроекту автор зазначає, що прийняття законопроекту не потребує фінансування з Держбюджету.

2. Автори  пропонують внести зміни до ст. 57 Закону України «Про освіту» щодо державних гарантії педагогічним і науково-педагогічним працівникам.

Тут усе класно - Держава забезпечує педагогічним і науково-педагогічним працівникам незалежно від форми трудового договору та місця основної роботи чи роботи за сумісництвом …. (пішов перелік державних гарантій) і додано нову гарантію, і мені це приємно, адже текст повністю скопійований із мого законопроекту 10347 - виплату педагогічним та науково-педагогічним працівникам щомісячної надбавки за престижність педагогічної праці в розмірі 30 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати), закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), вищої освіти, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування.

3. Навіть не знаю, чи доцільно мені коментувати зміни до статті 61 Закону України «Про освіту» в якій йдеться про оплату праці:

«0,5 відсотка від загального фонду заробітної плати вчителів району, міста чи об’єднаної територіальної громади спрямовується до преміального фонду району, міста чи об’єднаної територіальної громади.

Педагогічним та науково-педагогічним працівникам незалежно від форми трудового договору та місця основної роботи чи роботи за сумісництвом із преміального фонду району, міста чи об’єднаної територіальної громади виплачується премія із преміального фонду, учні (вихованці) яких:

стали призерами обласних учнівських олімпіад з навчальних предметів (призерами всеукраїнських учнівських олімпіад ІІІ етапу з начальних предметів), переможцями обласних змагань -     1 посадовий оклад (ставка заробітної плати);

стали призерами всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів (призерами всеукраїнських учнівських олімпіад IV етапу з начальних предметів), призерами всеукраїнських змагань -  2 посадові оклади (ставки заробітної плати);

 стали учасниками міжнародних учнівських олімпіад з навчальних предметів (учасниками учнівських олімпіад міжнародного рівня) - 3 посадові оклади (ставки заробітної плати)».

Що ми отримуємо на виході:

1.                            Не всі категорії наукових та науково-педагогічних працівників мають можливість готувати учасників олімпіад, а відтак і претендувати на цю премію. Якщо чесно, то таких педагогічних та науково-педагогічних працівників  разюча меншість. Хто відноситься до педагогічних та науково-педагогічних працівників читайте тут - https://advokatgryb.blogspot.com/2019/03/blog-post_4.html

2.                            Давайте будемо чесними – переможці олімпіад – вихідці переважно з великих міст, і на це є об’єктивні причини. І ось тут виникає питання – куди будуть спрямовуватися кошти з преміального фонду в населених пунктах і громадах, де зроду не було переможців Олімпіад обласного і вище рівня? Вони будуть кошти направляти на дотації в Київ, Львів, Одеса, Харків… ?

Виходить, що преміальні фонди мають  створюватися  по усій країні під конкретних педагогів.

І все ж таки, незважаючи на комічність пропонованих змін, я завдячую народним депутатам – авторам законопроекту 10377 Барні О.С., Дехтярчуку О.В. та Юрику Т.З. за те, що вони небайдужі до проблеми низького соціальних стандартів матеріального забезпечення педагогічних та науково-педагогічних працівників.

І це важливо.

Законопроект 10383 законопроект, внесений депутатом Бурбак М.Ю., який стосується трудової міграції.

Без прискіпливого постатейного вивчення законопроект виглядає доволі непоганим.

Законопроект уточнює правовий статус центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в сфері зовнішньої трудової міграції. Зокрема, зміни до рамкового Закону “Про зовнішню трудову міграцію” передбачають чіткий перелік завдань і функцій такого органу. Найважливішими з цих завдань є “підтримання зв’язків із об’єднаннями трудових мігрантів в країні перебування” та “сприяння поверненню трудових мігрантів в Україну”. Однією з основних скарг виборців з цієї проблематики є відсутність певного “єдиного вікна” у виконавчій владі України, до якого могли б звертатися з пропозиціями активісти громадами українських трудових мігрантів. Відповідно, пропонований законопроект встановлює не лише завдання центрального органу влади щодо зв’язків з громадами, але і його функції з послуг, допомоги та інформування.

Діюче законодавство не повністю регулює діяльність українських шкіл, які функціонують при багатьох громадах українських трудових мігрантів закордоном. Учні й вчителі в таких школах здебільшого є громадянами України; вчителі - зазвичай колишні педагогічні працівники шкіл, коледжів, університетів України. Школи в громадах виконують всі необхідні вимоги для отримання документів про повну загальну середню освіту за освітніми стандартами України, а відтак і проходження в подальшому ЗНО та вступу до університетів України. Міністерство освіти й науки докладає зусиль для сприяння освіті в громадах. Однак, державна підтримка цієї освіти прямо не передбачена чинним законодавством - адже йдеться про заклади освіти, які утворені за межами України, й фінансуються коштом українських громад.

Відтак пропонований законопроект запроваджує спеціальний вид освіти: “українська освіта за кордоном”. В законопроекті визначені критерії, за якими держава визнає відповідні заклади та/або окремі заходи належними до “української освіти за кордоном”, і безпосередньо встановлює обов’язок держави надавати підтримку таким заходам. Зокрема, проектом пропонується встановити можливість фінансування окремих освітніх заходів (потреб) з державного бюджету.

Крім того, законопроект встановлює обов’язок держави сприяти сертифікації та акредитації вчителів українських шкіл за кордоном, а також сприяти оцінюванню знань і визнанню документів випускників таких шкіл в Україні.

2. В Комітеті Верховної Ради України з питань науки та освіти триває підготовка до другого читання проекту Закону України «Про повну загальну середню освіту» (реєстр. № 10204 від 05.04.2019 року).

19 червня 2019 року відбулося третє засідання робочої групи. На засіданні обговорювались найбільш гострі та дискусійні питання стосовно організації освітнього процесу, трудових відносин в системі повної загальної середньої освіти, призначення педагогічних працівників, професійних стандартів, а також навантаження та робочого часу учасників освітнього процесу.

Наступне засідання робочої групи відбудеться 21 червня 2019 року о 10:00 (вул. Садова, 3а, к.1316). 

Приєднуйтесь до команди "Закон і Освіта" ! Педагоги варті кращого життя!

Також усі мої статті Ви можете знайти в групі "Закон і Освіта" у Фейсбук https://www.facebook.com/groups/zakonosvita/ 

Нагадую, що першими дописи читають читачі блогу і підписники каналу в Telegramm https://t.me/zakoniosvita.