Чи має право НАЗК проводити перевірки за фактом неподання декларації?

 Непоодинокими трапляються випадки, коли НАЗК, немаючи на це жодних повноважень проводить перевірку за фактом неподання декларації. Це виглядає доволі дивним, з огляду на те, що такі повноваження у НАЗК відсутні. Тому, перевірка фактів неподання декларації є дещо дивною, особливо, якщо звернути увагу на те, що ми давно не чули від НАЗК виявлення недостовірних даних у деклараціях серед держслужбовців категорії "А".

Спробуємо розбіратися чи дійсно НАЗК немає повноважень щодо перевірки фактів неподання декларацій і, якщо не цей орган, то який має право проводити таку перевірку?

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство з питань запобігання корупції (є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.

Національне агентство, у межах, визначених цим та іншими законами, є відповідальним перед Верховною Радою України і підконтрольним їй та підзвітний Кабінету Міністрів України.

Національне агентство утворюється Кабінетом Міністрів України відповідно до Конституції України, цього та інших законів України.

Питання діяльності Національного агентства у Кабінеті Міністрів України представляє Голова Національного агентства.

Правову основу діяльності Національного агентства становлять Конституція України, міжнародні договори, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, цей та інші закони України, а також прийняті відповідно до них інші нормативно-правові акти.

Закон України «Про центральні органи виконавчої влади» та інші нормативно-правові акти, що регулюють діяльність органів виконавчої влади, а також Закон України «Про державну службу» застосовуються до Національного агентства, службовців та працівників його апарату, а також до його повноважень стосовно уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції в частині, що не суперечить цьому Закону.

Саме цей Закон визначає правовий статус органу, його функції та повноваження.

Однак цим Законом не передбачено право НАЗК здійснювати перевірочні дії за фактами неподання декларацій.

За фактом неподання декларацій перевірки проводяться органами Національної поліції. Під час проведення перевірки за такими фактами в залежності від обставин неподання декларації, органи Національної поліції складають протокол про адміністративне правопорушення за ст. 164-1 КупАП або вносять відомості до ЄРДР та розпочинають досудове розслідування за ст. 366-1 КК України.

Функції НАЗК щодо правопорушень, пов’язаних з неподанням декларацій обмежуються обов’язком письмово повідомити про факт неподання декларації (ч. 2 ст. 51-2 цього Закону):

1. суб’єкта декларування;
2. спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції;
3. керівника відповідного органу чи особи.

Окрім Закону України «Про запобігання корупції» обсяг повноважень НАЗК, як центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику визначені у ч. 1 ст. 255 КупАП України, згідно з якою У справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 – 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи Національного агентства з питань запобігання корупції (статті 172-4 – 172-9 (в частині правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище), 188-46, 212-15, 212-21).

Таким чином, повноваження НАЗК не поширюються на вивчення (перевірки) фактів неподання декларацій. І в цьому є раціональне зерно, адже нерідко для встановлення причин (обєктивних чи фіктивних) неподання декларації потрібно проведення оперативних заходів. Не зайвим було б передати перевірку фактів несвоєчасності подання декларацій від НАЗК до Нацполу.

Отже, підсумовуючи наведене НАЗК не є органом, який має право перевіряти факти неподання декларацій, а тому запити (вимоги) щодо надання інформації або окументів у звязку з неподанням декларації є неправомірними та не підлягають виконанню. Більше того, такі дії НАЗК можуть в подальшому стати предметом вивчення правооронними органами.

Загалом, протоколам, склажденим НАЗК притаманні також інші порушення, характерні для протоколів, що складаються і іншими органами. Чим більше порушень допущено у протоколі, тим більше можливостей для адвоката.