Заява МОН і МОЗ про усунення колізії
Міністру освіти і науки України
Гриневич
Л.М.
Проспект Перемоги, 10, м. Київ, 01135
В.о. Міністра охорони здоров’я України
Супрун У.
Супрун У.
01601, м. Київ, вул. Грушевського 7
Гриба Віталія Вячеславовича
ЗАЯВА
в порядку Закону України
«Про звернення громадян»
Під час вивчення питання про проведення розслідувань масових отруєнь в навчальних закладах у мною виявлено деякі невідповідності правового регулювання такого розслідування. Так, відповідно до абз. 6 ст. 33 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» проведення санітарно-епідеміологічних розслідувань захворювань, спричинених інфекційними хворобами, масовими неінфекційними захворюваннями, отруєнь та радіаційних уражень людей і здійснення контролю за усуненням їх причин та умов виникнення і поширення відноситься до компетенції державної санітарно-епідеміологічної служби.
Порядок проведення таких розслідувань врегульоване Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджене Постановою N 1232 від 30.11.11 «Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві».
Пунктом 4 цього Порядку визначено, що порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з вихованцями, учнями, студентами, курсантами, слухачами, стажистами, клінічними ординаторами, аспірантами, докторантами під час навчально-виховного процесу, визначається МОНмолодьспортом за погодженням з відповідним профспілковим органом.
Таким нормативно-правовим актом є Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах, затверджене наказом МОН України від 31 серпня 2001 року N 616 і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 28 грудня 2001 року за N 1093/6284.
Відповідно до п. 4 Положення розслідуванню підлягають нещасні випадки, що трапилися з учасниками навчально-виховного процесу під час навчально-виховного процесу і призвели до тимчасового (більш як на один робочий (навчальний) день залежно від типу та організації роботи навчального закладу) або стійкого погіршення стану здоров’я чи їх смерті, а саме: травми через нанесення тiлесних ушкоджень різного походження, у тому числі нанесених iншою особою, предметами, отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани, інші надзвичайні події), контакту з представниками тваринного та рослинного світу.
Проте, у Положенні відсутні норми про те, що розслідування та спеціальне розслідування отруєнь здійснюється за участю (або безпосередньо чи під керівництвом) державної санітарно-епідеміологічної служби.
Тобто Положення не відповідає абз. 6 ст. 33 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».
Така невідповідність може спричинити ситуації, що будуть проводитися одночасно паралельні розслідування, які приведуть до різних, а можливо й протилежних висновків, або ж навпаки масові отруєння можуть залишитися без розслідування.
Крім цього, відповідно до повідомлень у засобах масової інформації в даний час ліквідовується державна санітарно-епідеміологічної служба.
У звязку з цим, прошу утворити робочу групу за участю представників МОНУ та МОЗУ для розробки змін до Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах, затверджене наказом МОН України від 31 серпня 2001 року N 616 з метою усунення вищезазначеної колізії законодавства.
Порядок проведення таких розслідувань врегульоване Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджене Постановою N 1232 від 30.11.11 «Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві».
Пунктом 4 цього Порядку визначено, що порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з вихованцями, учнями, студентами, курсантами, слухачами, стажистами, клінічними ординаторами, аспірантами, докторантами під час навчально-виховного процесу, визначається МОНмолодьспортом за погодженням з відповідним профспілковим органом.
Таким нормативно-правовим актом є Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах, затверджене наказом МОН України від 31 серпня 2001 року N 616 і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 28 грудня 2001 року за N 1093/6284.
Відповідно до п. 4 Положення розслідуванню підлягають нещасні випадки, що трапилися з учасниками навчально-виховного процесу під час навчально-виховного процесу і призвели до тимчасового (більш як на один робочий (навчальний) день залежно від типу та організації роботи навчального закладу) або стійкого погіршення стану здоров’я чи їх смерті, а саме: травми через нанесення тiлесних ушкоджень різного походження, у тому числі нанесених iншою особою, предметами, отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани, інші надзвичайні події), контакту з представниками тваринного та рослинного світу.
Проте, у Положенні відсутні норми про те, що розслідування та спеціальне розслідування отруєнь здійснюється за участю (або безпосередньо чи під керівництвом) державної санітарно-епідеміологічної служби.
Тобто Положення не відповідає абз. 6 ст. 33 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».
Така невідповідність може спричинити ситуації, що будуть проводитися одночасно паралельні розслідування, які приведуть до різних, а можливо й протилежних висновків, або ж навпаки масові отруєння можуть залишитися без розслідування.
Крім цього, відповідно до повідомлень у засобах масової інформації в даний час ліквідовується державна санітарно-епідеміологічної служба.
У звязку з цим, прошу утворити робочу групу за участю представників МОНУ та МОЗУ для розробки змін до Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах, затверджене наказом МОН України від 31 серпня 2001 року N 616 з метою усунення вищезазначеної колізії законодавства.
Так,
відповідно до п. 7 Положення розслідування
проводиться у разі
виникнення нещасного випадку,
а саме обмеженої в часі події або
раптового впливу на працівника небезпечного
виробничого фактора чи середовища, що сталися
у процесі виконання ним трудових
обов'язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема від одержання поранення, травми,
у тому числі
внаслідок тілесних ушкоджень,
гострого професійного захворювання і
гострого професійного та
інших отруєнь, одержання
сонячного або теплового
удару, опіку, обмороження,
а також у
разі утоплення, ураження
електричним струмом, блискавкою
та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі,
стихійного лиха (землетрусу, зсуву,
повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного і
рослинного світу, які
призвели до втрати
працівником працездатності на
один робочий день чи більше або до
необхідності переведення його на
іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день,
зникнення, а також настання
смерті працівника під
час виконання ним трудових
(посадових) обов'язків.
З повагою
В. Гриб
17 листопада 2018 року
Коментарі
Дописати коментар